Перший урок на тему
«Мій рідний край, моя земля»
І. Організація класу
- Дорогі діти, ось ви в школі, на першому уроці. Вітаю вас з Днем знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх містах, селах почався новий навчальний рік і сьогодні вся наша шкільна родина зібралася разом, що б мандрувати країною Знань.
ІІ. Повідомлення теми уроку:
- Діти, як називається наша Батьківщина?
- А як називаєтесь ви?
Хто я, що я?
Хочеш знати?
Українка моя мати,
Батько мій вкраїнець зроду
І козацького він роду.
І хоч я малий ще нині,
Але вірний син Вкраїни,
І віддам свої всі сили
Україні моїй милій.
- В народі кажуть «Людина без Батьківщини, що пташка без домівки».
То ж урок буде присвячений дорогій Батьківщині, милій Україні, найдорожчій і найріднішій землі, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки.
- Актуалізація отриманих знань
- Щоб ви намалювали, якщо б вас попросили намалювати свою Батьківщину?
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата,
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця.
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
- Кожен намалював би те, що найдорожче, найрідніше, свій улюблений куточок, де живе, своїх батьків і дідусів та бабусь. Наш край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи Криму, терикони Донбасу, Дніпро-Славутич.
- Україна - золотий чарівний край. Вона має глибоку історію, мужніх людей, які протягом століть виробили високі моральні правила, що передаються з покоління в покоління.
Дидактична гра «Так» чи «Ні» «Чи добре ви знаєте свою державу?»
- Столиця України Варшава
- Найбільша річка України Дніпро
- Наша Батьківщина називається Китай
- Прапор України зеленого кольору
- День незалежності України 8 березня
- Засновники Києва Щек, Хорив, Либідь.
- Головна вулиця Києва мк. Сонячний
- Державні символи України прапор, герб, гімн.
- Нема в світі нічого милішого за свій край. Край, де ми народились, де всі ми живемо. Окрім великої Батьківщина – України, в кожного з нас є маленька Батьківщина. Це наше місто, наш мікрорайон,наша школа, наш клас. Його теж можна назвати малою Батьківщиною. Зростаючи в ньому ми вчимося дружити, вірити, мріяти, любити один одного. І ця наша любов до рідного міста, домівки, до кожного з нас перетворюється на велику любов до Батьківщини. Любити Україну і не любити людей, що живуть в ній, - не можливо! Не можна любити Україну і не любити своє місто. Не можна любити Україну і не любити своїх друзів, однокласників, сусідів. Українці завжди були добрим, щирим, гостинним народом.
- Першими поселенцями Приазов’я в першій половині XVІІІ ст.. були ногайці – нащадки тюрко- і монголомовних племен, які проживали у аулах. Другу групу нових жителів складали переселенці-кріпаки, яких вивозили з старих маєтків.
У1776-1777 роках ці землі роздавалися російському і українському дворянству. Великі ділянки землі звільнялися після від’їзду приазовських ногайців до Туреччини. Звільнені землі колишніх ногайських аулів було віддано для переселення колоністів з Бесарабії. Тому назви населених пунктів залежать від народу, який їх заселяв.
«Звідки ця назва»
Азовське море –південний кордон Приморського р-ну і Запорозької обл., яке в староруських билинах називали Синім морем біля Лукомор’я. Сучасну назву море дістало в ХІІІ столітті за назвою великого південного торговельного центру Азака.
Нельгівка – село, яке виникло у 1861 році, як колонія болгарських переселенців з Бессарабії, які заселили залишений ногайцями аул Кагач – «аул тих, хто робить відра, «відерників». На картах кінця минулого століття Нельгівка значиться під назвою Михайлівки 2-ї. Село назване за прізвищем Н.Н.Нельговського – контролера попечительського комітету про іноземних переселенців Півдня Росії.
Юшанли – найбільша з лівобережних притока р. Молочної. У широких заплавних луках цієї річки відгодовують худобу, тому вона цілком заслуговує назви «ішанли» - таке, що дає задоволення.
- Біля нашого села є такі сусідні села як Зеленівка та Гюнівка. Послухайте, звідки пішла назва цих сел..
Зеленівка – село, засноване болгарськими колоністами у 1861 році. Назване за прізвищем міністра державного майна А.А.Зеленого, що виділяв землі для переселенців. На місці Зеленівки раніше був аул Жилан-он-єки – «аул двадцяти голих, роздягнутих бідняків».
Гюнівка – село, заселене болгарськими колоністами з Бесарабії в 1862 році. На місці Гюнівки був раніше ногайський аул Канкас – «криваві брови».
Село й досі носить назву, одержану від прізвища чиновника міністерства державного майна А.Ф.Гюне, який завідував переселенням та влаштуванням іноземних і російських переселенців у 1861-1862 роках.
1 вересня 2009, а 4 клас 2007 року ви зробили свій перший крок в Країну Знань. І почали створювати свою державу, в якій нам разом дуже добре. Це наш клас. Це наша з вами маленька родина. Вона складається з доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас приклав свої зусилля в створені цієї сім’ї. Четвертий рік ми разом. За цей час ми встигли подружитися, звикнути один до одного. Звичайно, в нашому шкільному житті не завжди все буває гладко, виникають і проблеми, але в пам'яті залишається все тільки саме хороше, те краще, що є в кожному з нас.
Ми з вами усі – український народ, який складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих. І як людське серце збагачується любов’ю, добротою, щирістю так і він збагачується відданістю, патріотизмом, мужністю, розумом.
В нашому класі б’ється 15сердець. І всі 15 сповнені любов’ю, мріями, мудрості, повагою один до одного, до батьків, вчителів.
Сьогодні ми складемо герб нашого класу.
- На дошці ви бачите велике серце, це серце нашого з вами класу. Воно тепле і ласкаве. Для того, щоб жити разом потрібно вміти поважати один одного, допомагати один одному, жити однією великою, дружною родиною.
- Що ж потрібно для того, щоб наше серце завжди посміхалося і гріло нас. (На столі заздалегідь приготовлені картки - пазли зі словами: любити один одного, поважати один одного, цінити, оберігати, прислухатися, сваритися, битися, казати не правду, красти. Діти по черзі читають картки в кінці виходить фотографія класу ).
- І від цього серце нашого класу стало теплішим і лагіднішим, воно запалює тепло в кожному нашому серці, прислухайтесь…
- Перед вами на столі лежать сердечка, це маленькі частинки нашого великого серця, без них не було б нашого з вами класу, це Ви, ваші серця повні любові, до батьків, товаришів, вчителів. Я хочу щоб ви відчули себе частинкою нашого великого дружнього колективу.
- Напишіть на серці те що ви можете віддати великому класному серцю, своїм батькам, товаришам, вчителям.
- А тепер по черзі починаючи з першої парти підійдіть і наклейте своє сердечко на наше велике серце. А з собою отримаєте інше, візьміть його з собою воно зігріє Вас своїм теплом і нагадає вам про наш перший урок в 2 і 4 класі.
- Дякую вам за гарний урок!
- Посміхніться один одному!
|